SAN або NAS - як вибрати і чим вони відрізняються один від одного

Якщо ви маєте справу зі сферою відеовиробництва, та й не тільки, ви явно мали чути про NAS (Network Attached Storage) і SAN (Storage Area Network). У чому різниця і що є пріоритетним саме для Вашого робочого процесу?

То в чому ж різниця і що варто вибрати?

SAN може складатися зі сховищ багатьох типів – диски, дискові системи, флеш-накопичувачі (SSD), накопичувачі на магнітній стрічці тощо. Всі разом вони об`єднані та керуються контролером. Тобто SAN поводиться як один великий локальний диск.

NAS, тим не менш, так само може складатися з таких сховищ різних типів, але кожен NAS в основному розробляється під сховище певного типу, хоча останнім часом, з приходом на ринок флеш-накопичувачів, це розмежування дещо стерлося.

То в чому ж різниця?

Можна копнути сильно глибше, але реальна різниця видно вже з назв:

SAN - Storage Area Network - Мережа зберігання даних – є за своєю суттю мережею
NAS - Network Attached Storage - Мережеве сховище даних - є по суті диском

Виходить, SAN – це мережа сховищ (дисків, дискових систем тощо), тоді як NAS – це сховище, яке є частиною мережі.

З цієї фундаментальної різниці випливають основні властивості:

Кожен пристрій, підключений до LAN, вважає SAN сховище своїм власним.
Кожен NAS, підключений до LAN, позиціонується окремо від інших пристроїв в мережі. Пристрій, який підключається до LAN, має «звертатися» окремо до кожного NAS. Це змушує пристрій мати на увазі, що NAS з кимось ділиться та не є власним.
Якщо у контролері SAN відбувається збій, вся мережа входить у неробочий стан (тому часто контролери резервуються).
Якщо NAS стає непрацездатним, мережа та інші пристрої в ній часто не мають інших проблем. Можна просто від`єднати NAS від мережі і насправді нічого не станеться.
При відключенні SAN всі пристрої вже не матимуть доступу до мережі зберігання в принципі.
Коли SAN росте, він фізично займає більше місця.
І SAN, і NAS розроблені тільки для LAN (студії, продакшен і т.д.), а не для WAN (кампусів, інтернету і т.д.). Але, знову ж таки, останнім часом можна з`єднувати кілька LAN мереж в одну за допомогою тунелю через WAN, але виникають проблеми пропускної спроможності, безпеки та контролю.

Спосіб взаємодії NAS та SAN з клієнтськими пристроями також відрізняється:

Оскільки підключення NAS до мережі можливо тоді, коли це необхідно (різні приміщення або пересувні студії), він підтримує стандартні протоколи (HTTP, TCP/IP, NFS та інші), які передбачені у звичайному LAN.
Так як SAN зазвичай будується на певній локації в конкретній установі і багато клієнтських пристроїв постійно звертаються до нього, швидкість, доступність і низькі затримки є ключовими. Саме тому для SAN для невеликого розміру віддають перевагу «голим» мережевим протоколам Fiber Channel або Infiniband, а не iSCSI, FCoE або SAS, але є винятки.

Як SAN або NAS обробляє передачу даних

Дані можна отримати двома способами - через сервер (наприклад, завантажуючи файл через Інтернет) або отримуючи їх зі свого локального накопичувача. У першому випадку потрібний браузер (HTTP) або клієнт (FTP) для доступу та отримання даних. У другому випадку дані доступні безпосередньо, завжди і відразу. Виходячи з цього: SAN працює як звичайний локальний накопичувач, NAS – як сервер, ким він і є. За своєю суттю, SAN будується для швидкості та надійності. Для того, щоб SAN був локальним диском, доведеться приховати посередника - операційну і файлову системи. SAN дійсно дозволяє мати доступ і працювати з ним як з локальним диском, тобто надає блоковий (об`єктний) доступ - можливість роботи з файлами блоками (частинами) та з їх множиною одночасно для отримання максимальної швидкості передачі даних. NAS, з іншого боку, є сервером, у якого має бути операційна та файлова системи. Для отримання даних потрібно використовувати певні правила, точніше протокол доступу.

Тепер ми підійшли до питань, які потрібно поставити при виборі сховища: